Пам’ятаємо. Шануємо. Дякуємо.

​8 травня ми схиляємо голови перед мужністю тих, хто захищав нашу землю в роки Другої світової війни.

Студенти нашого закладу вшанували пам’ять загиблих воїнів, поклавши квіти до меморіалів.

​Ці імена на гранітних плитах — це історія нашого краю, наш біль і наша гордість. Квіти бузку, які ми принесли сьогодні, — це символ життя, яке триває завдяки подвигу героїв минулого.

​Низький уклін усім, хто боровся за мир тоді, і тим, хто виборює його сьогодні.

У День пам’яті та примирення, ми згадуємо тих, хто боровся проти нацизму. Це день, коли ми згадуємо не про тріумф зброї, а про ціну миру — мільйони зламаних життів та зруйнованих доль. Червоний мак: символ живої пам’яті 🌺 На наших грудях сьогодні — червоний мак. Це не просто квітка. Це символ крові, пролитої за свободу. Це нагадування про тих, хто залишився на полях битв. Це наша спільна обітниця: «Ніколи знову», яка сьогодні для кожного українця звучить з особливим болем і рішучістю.

​Як мак розквітає на місцях минулих битв, так і наша нація відроджується з попелу, зберігаючи в серці пам’ять про героїв минулого та сьогодення.

У нашому закладі відбулася екскурсія до музею, яку організувала та провела викладач історії Дерій З.В. для студентської молоді.

​Музейні експонати стали живими свідками подій, що змінили хід світової історії. Під час заходу студенти мали змогу не лише почути факти про Другу світову війну, а й провести паралелі з сучасністю, усвідомлюючи ціну миру та свободи.

​Ключові моменти зустрічі:

​Діалог поколінь: Зоя Вікторівна закцентувала увагу на важливості збереження історичної пам’яті як фундаменту нашої національної ідентичності.

​Уроки історії: Студенти з особистими історіями героїв, які закладені в експозиції музею.

​Примирення та шана: Учасники заходу вшанували пам’ять тих, хто боровся проти нацизму, підкресливши, що сьогодні українці знову стоять на захисті європейських цінностей.

​Такі заходи допомагають молоді не просто вивчати історію за підручниками, а відчувати її серцем. Дякуємо викладачу за змістовну екскурсію, а студентам — за небайдужість та глибокі запитання.

​Ніколи знову. Вічна пам’ять героям!

​Сьогодні вулиці міст розквітають візерунками, що передавалися з покоління в покоління. Кожен хрестик — це молитва, кожен колір — це наша історія. У часи випробувань українська сорочка стає не лише символом краси, а й справжнім духовним обладунком. ​Пишаймося тим, хто ми є. Носімо вишиванку з гордістю за наше минуле та вірою у світле майбутнє!

Сьогодні студенти Центру не просто одягли вишиванки — ми з’єднали наші серця ниткою пам’яті з тими, хто віддав життя за свободу України. Акція «Вишита стрічка пам’яті» — це наш спосіб сказати «дякуємо» і запевнити: жодне ім’я не буде забуте. ​Вишиванка для українця — це генетичний код, символ незламності та віри. Біля меморіалу загиблим захисникам молодь […]

«Я не одинокий, я маю Україну…» Щороку у травневі дні українці в усьому світі згадують знакову подію нашої історії — перепоховання національного генія, пророка та духовного батька нації Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі в Каневі. Виконуючи його останню волю, висловлену в безсмертному «Заповіті», 22 травня 1861 року Україна прийняла свого сина у рідні обійми […]

Відповідно до плану заходів вшанування Тараса Григоровича Шевченка з нагоди 212 річниці від дня народження і 165 від дня смерті та перепоховання студентська молодь гр. 535 взяла участь у грі-квесті «Шевченко: інтелектуальна дуель міфів та реальності», продемонструвавши свою обізнаність з біографією Великого Кобзаря та розпізнаючи фейки у 4-х раундах гри. У фінальному етапі студентки активно […]

Ми на нашому сайті використовуємо файли cookie, якщо ви не згодні, щоб ми використовували даний тип файлів, ви повинні відповідним чином встановити налаштування вашого браузера (в такому випадку ми не гарантуємо коректної роботи сайту) або не використовувати наш веб-сайт

x