Категорія: Новини

Маленькі мрійники — дорослі професіонали: щирий флешмоб до Дня захисту дітей

​Кажуть, у кожному з нас, незалежно від віку чи професії, живе дитина.

Сьогодні, у День захисту дітей, студенти та працівники нашого закладу вирішили повернутися в минуле й згадати, якими вони були!

​Гортайте відео, щоб побачити, як маленькі хлопчики та дівчатка, які колись лише вчилися тримати олівець чи мріяли про великі звершення, перетворилися на майбутніх майстрів, викладачів та лідерів.

​Час летить, змінюються зачіски та одяг, але іскра в очах, прагнення до нового та щира посмішка залишаються незмінними.

​25 травня в нашому закладі відбулася надзвичайно важлива розмова, присвячена темі безбар’єрності та толерантності.

​Ми разом зі студентами розбиралися, що ж таке справжня безбар’єрність.

Це не лише про пандуси чи спеціальні ліфти. Це про:

​Сприйняття: бачити в кожній людині перш за все особистість.

​Можливості: коли вік, стать чи стан здоров’я не стають перешкодою на шляху до професії мрії.

​Повагу: коли кожен відчуває себе частиною суспільства, де його чують і розуміють.

​ Про що говорили?

​Під час інтерактивного заняття студенти дізналися, як важливо «бачити серцем» та чому толерантність є фундаментом сучасного світу. Ми обговорили реальні кейси: від проходження співбесід до щоденного спілкування у колі друзів.

​”Безбар’єрність — це коли кожен з нас відчуває себе комфортно, незалежно від обставин.”

https://www.facebook.com/share/v/1bdbbLjpsX/

Цифрова безбар’єрність на уроках інформатики: знання, що стирають кордони

Світ стає цифровим, але чи для всіх він однаково доступний?

На уроках інформатики ми не просто вчимо алгоритми — ми вчимося створювати простір, де немає «зайвих».

Цифрова безбар’єрність — це не лише про спеціальне обладнання. Це про вміння налаштовувати технології так, щоб вони працювали на кожного: від людини з порушенням зору до того, хто просто забув вдома окуляри.

Що ми опановуємо на практиці?

Ми перетворюємо звичайні смартфони та комп’ютери на потужні інструменти інклюзі

Screen Readers (Зчитувачі екрана): Вивчаємо, як TalkBack (Android) чи VoiceOver (iOS) допомагають керувати гаджетом за допомогою голосу та дотиків. Це база для цифрової незалежності людей із порушеннями зору.

Текст як звук, звук як текст: Налаштовуємо автоматичні субтитри в Google-інструментах та YouTube. Це критично важливо для людей із порушеннями слуху та зручно для кожного в шумному метро.

Доступний контент: Вчимося додавати Alt-текст (опис зображень) у презентації та соцмережі, обирати контрастні кольори та читабельні шрифти. «Безбар’єрність — це коли зручно всім без винятку». Створюючи цифровий контент, ми маємо пам’ятати про «Довідник безбар’єрності», де повага до особистості стоїть на першому місці.

Цифрова грамотність сьогодні — це не лише знання коду, а й здатність зробити цей код доступним для всього світу!

Мова має значення: Як говорити про безбар’єрність правильно?

​Слова, які ми обираємо, формують наше ставлення до світу та людей навколо. Безбар’єрність — це не лише про пандуси, а й про повагу, виражену через мову.

​Головне правило сучасного етикету: спочатку людина, а потім її риса. Ми не визначаємо особистість через її діагноз або стан.

Золоте правило: Якщо ви сумніваєтеся, як звернутися до людини або назвати її стан — не бійтеся запитати її про це особисто. Це значно краще, ніж використовувати застарілі чи образливі терміни.

​Будуймо простір, де комфортно всім — і в житті, і в спілкуванні!

https://www.facebook.com/share/r/1AreRxqRzH/

У межах Тижня безбар’єрності: практичне заняття з психологом

​У нашому центрі відбувся тренінг «Світ без бар’єрів починається з нас», проведений практичним психологом ЧерненкоК.В.

Захід був спрямований на формування інклюзивної культури серед студентів.

​Під час тренінгу учасники:

​Ознайомилися з концепцією « Barrier-free » середовища.

Виконали практичні вправи на моделювання фізичних та сенсорних обмежень.​

Обговорили правила етичної взаємодії з людьми з інвалідністю.

​Створення безбар’єрного простору — це спільна відповідальність. Практичні вправи допомогли присутнім глибше зрозуміти виклики, з якими стикаються люди в сучасному суспільстві, та навчитися діяти професійно й чуйно.

https://www.facebook.com/share/v/189paAELTz/

​Команда Покровського центру підготовки і перепідготовки робітничих кадрів — мінікомпанія HelpBox у складі Коскіної Карини, Івашко Мілани, Проши Олени та Пусєвої Анастасії — здобула почесну відзнаку на масштабному фіналі Junior Achievement Ukraine

​Ваш проєкт було обрано одним із 24 найкращих зі всієї країни.

А за креативність ви отримали нагороду в номінації “Креативний маркетинг” та нагороджені поїздкою у м.Київ до Fedoriv Group.

​Пишаємося вашою завзятістю, сміливістю та інноваційним підходом.

Ви — майбутнє нашої країни!

Бажаємо не зупинятися на досягнутому, розвиватися та втілювати найамбітніші бізнес-ідеї.

​Окрему подяку висловлюємо вашому наставнику Олені Володимирівні Нагорній за підтримку, віру в команду та роботу на результат.

​Нехай ця нагорода стане стимулом для підкорення нових вершин!

​#JuniorAchievementUkraine

Сьогодні студенти Центру не просто одягли вишиванки — ми з’єднали наші серця ниткою пам’яті з тими, хто віддав життя за свободу України.

Акція «Вишита стрічка пам’яті» — це наш спосіб сказати «дякуємо» і запевнити: жодне ім’я не буде забуте.

​Вишиванка для українця — це генетичний код, символ незламності та віри. Біля меморіалу загиблим захисникам молодь тримає вишиті стрічки як символ зв’язку поколінь. Це знак того, що пам’ять про подвиг наших воїнів вплетена в історію кожної родини та всієї країни.

​«Народ, що пам’ятає своїх героїв — непереможний».

​Сьогодні вулиці міст розквітають візерунками, що передавалися з покоління в покоління.

Кожен хрестик — це молитва, кожен колір — це наша історія.

У часи випробувань українська сорочка стає не лише символом краси, а й справжнім духовним обладунком.

​Пишаймося тим, хто ми є. Носімо вишиванку з гордістю за наше минуле та вірою у світле майбутнє!

«Я не одинокий, я маю Україну…»

Щороку у травневі дні українці в усьому світі згадують знакову подію нашої історії — перепоховання національного генія, пророка та духовного батька нації Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі в Каневі.

Виконуючи його останню волю, висловлену в безсмертному «Заповіті», 22 травня 1861 року Україна прийняла свого сина у рідні обійми «на Вкраїні милій». Цей день став символом незламності нашого духу та вічності українського слова.

Бібліотечний урок: У стінах нашого закладу відбулася тематична зустріч. Разом зі студентами ми гортали сторінки життя поета, аналізували його художню спадщину та обговорювали, чому його слова звучать сьогодні актуальніше, ніж будь-коли. Покладання квітів: Студенти та педагоги вшанували пам’ять поета біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Квіти від молодого покоління — це знак того, що «вогонь запеклих не пече», а заповіти Кобзаря живуть у наших серцях.

Сьогодні, коли Україна знову виборює свою свободу, постать Шевченка об’єднує нас, додає сили та віри у перемогу. Його пророче «Борітеся — поборете!» є нашим головним орієнтиром.

Відповідно до плану заходів вшанування Тараса Григоровича Шевченка з нагоди 212 річниці від дня народження і 165 від дня смерті та перепоховання студентська молодь гр. 535 взяла участь у грі-квесті «Шевченко: інтелектуальна дуель міфів та реальності», продемонструвавши свою обізнаність з біографією Великого Кобзаря та розпізнаючи фейки у 4-х раундах гри.

У фінальному етапі студентки активно рефлексували, бо кожна продемонструвала усвідомлення сили слова поета та його актуальність і невмирущість. Немеркнуча слава Кобзаря, а його натхненне слово й сьогодні живить кожного з нас.

Студенти нашого навчального закладу залюбки беруть участь у виставках «Шевченкові твори в малюнках», «Чарівні пензлі», створюючи малюнки у різноманітних техніках. Цього разу найактивнішими були групи 533 та 535.

І ось тут є справжні таланти, які діляться у своїх роботах емоційним сприйняттям художнього слова, умінням перекладати поетичні рядки на візуальні образи, популяризуючи серед учнівської молоді спадщину Кобзаря.

З нагоди 165 річниці від дня смерті і перепоховання українського поета, письменника, художника, громадського діяча, непримиренного борця за справедливість, національне й духовне відродження України Тараса Григоровича Шевченка у нашому навчальному закладі сплановано до проведення протягом травня ряд тематичних заходів.

Так для студентів І курсу гр. 533 було проведено лекцію-відеопрезентацію «Не забудем пом’янути незлим тихим словом» та вікторину «Як добре я знаю Шевченка». Під час заходу студенти згадували цікаві й маловідомі факти із біографії Кобзаря та активно змагались у вікторині, вкотре пересвідчившись, що поет є справжнім символом українського народу та символом незламності українського духу.

​Сказати ці прості слова іноді буває складно через буденну метушню, а іноді — через емоції, що переповнюють. Але в реаліях сьогодення ми як ніколи гостро відчуваємо: говорити «люблю» треба частіше.

​10 травня ми не просто вітаємо зі святом. Ми дякуємо за терпіння, за молитви та за тепле слово, яке зігріває навіть через екран монітора.

​У цьому відео — наші щирі емоції та найтепліші побажання від студентів та працівників.

Нехай кожна мама почує сьогодні найголовніше.

​З Днем матері! Бережіть себе та своїх рідних.